Щодо ведення бухгалтерського обліку. Бюджетна бухгалтерія, № 39, Жовте (2025)

Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України розглянув листи <…> щодо ведення бухгалтерського обліку бюджетними установами та повідомляє.

Щодо обліку смарт-карток

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні» (далі— Закон) вцілях бухгалтерського обліку активами визнаються ресурси, контрольовані підприємством урезультаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод умайбутньому.

Методологічні засади, формування убухгалтерському обліку бюджетних установ інформації про операції згрошовими коштами, розрахунками внаціональній та іноземній валютах із дебіторами та кредиторами бюджетних установ визначає Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від2 квітня 2014року №372 (далі— Порядок).

Відповідно до пункту 2.6 Порядку грошові документи (у національній та іноземній валютах), які знаходяться вкасі установи (поштові марки, сплачені проїзні документи, путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться вакредитивах, учекових книжках, оплачених талонах набензин, мазут, харчування та вінших грошових документах тощо), та кошти вдорозі відносяться до інших коштів установи.

У разі якщо установами застосовуються смарт-картки при отриманні палива, пального імастильних матеріалів, відображення вобліку придбання палива, пального імастильних матеріалів здійснюється упорядку відображення операцій зпридбання цих матеріалів заталонами. Вартість самої смарт-картки обліковується упорядку, визначеному для малоцінних ішвидкозношуваних предметів.

Аналітичний облік операцій зіншими коштами ведеться закожним грошовим документом ікожною сумою вдорозі врозрізі видів коштів та кодів бюджетної класифікації. Записи проводяться вміру здійснення операцій, але непізніше наступного дня.

Щодо обліку довідникової та методичної літератури

Склад рахунків ісубрахунків, які застосовуються бюджетними установами, визначає План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від26.06.2013р. №611 (далі— План рахунків).

Згідно зПорядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, наведеного удодатку 1 до Плану рахунків (далі— Порядок застосування Плану рахунків), бібліотечні фонди незалежно відвартості окремих примірників книг обліковуються насубрахунку 112 «Бібліотечні фонди» рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» Плану рахунків. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня інавчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.

Довідникова іметодична література, термін корисного використання якої менше одногороку, відображається тільки ваналітичному обліку зі списанням фактичних витрат наїї придбання. Строк корисного використання ізберігання літератури визначається уповноваженими фахівцями бухгалтерії та фіксується внаказі чи розпорядженні.

Щодо обліку ліній електропередач, трансмісій та трубопроводів

Згідно зПорядком застосування Плану рахунків лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи зусіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) іпередачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача, кабельні та повітряні лінії зв’язку тощо обліковуються із виділенням вокрему підгрупу насубрахунку 103 «Будинки та споруди».

Бюджетною установою має бути забезпечено відображення убухгалтерському обліку необоротних активів заїх видами, визначеними пунктом 2.1 Положення збухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від26.06.2013р. №611 (далі— Положення). З огляду назазначене, навідповідних субрахунках бухгалтерського обліку має здійснюватись відображення інформації про всі основні засоби відповідної класифікаційної групи.

Для нарахування зносу та зметою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу необоротних активів установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу, які наведені удодатку до Положення. Зокрема, перелічені вище об’єкти основних засобів належать до підгрупи 4, для якої встановлена норма зносу до первісної вартості врозрахунку нарік 5% зі строком корисного використання 20 років.

Щодо обліку тимчасових (нетитульних) споруд

Відповідно до пункту 2.1 Положення тимчасові нетитульні споруди входять до складу основних засобів.

Для нарахування зносу та зметою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу необоротних активів установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу, які наведені удодатку до цього Положення.

Пунктом 9 додатка до Положення встановлено норму зносу врозрахунку нарік урозмірі 20% до первісної (переоціненої) вартості тимчасових нетитульних споруд із строком корисного використання 5 років.

<…>

Директор Департаменту податкової,
митної політики та методології бухгалтерського обліку
М. Чмерук

Коментар редакції

Мінфін відповідає наактуальні запитання

Далеко ненавсі запитання, що стосуються бухгалтерського обліку окремих операцій та матеріальних цінностей, можна знайти відповіді внормативно-правових актах. Для того щоб прояснити деякі зних, редакція газети «Бюджетна бухгалтерія» направила до Мінфіну свої запити. Далі пропонуємо ознайомитися звідповідями наних.

1. Як обліковувати смарт-картки напальне.

Для того щоб усім було зрозуміло, учому полягає питання, пояснимо, чому воно виникло та звідки «ростуть ноги».

Згідно звимогами Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від02.04.2014р. №372 (далі— Порядок №372), до інших коштів установи належать грошові документи. Зокрема, до таких документів належать оплачені талони набензин. У бухгалтерському обліку грошові документи обліковують насубрахунку 331 «Грошові документи внаціональній валюті».

Разом зтим, уп.2.6 Порядку №372 зазначено, що уразі якщо установи застосовують смарт-картки при отриманні палива, пального імастильних матеріалів, то придбання палива, пального імастильних матеріалів здійснюється упорядку відображення операцій зпридбання цих матеріалів заталонами. При цьому вартість самої смарт-картки обліковують упорядку, визначеному для малоцінних ішвидкозношуваних предметів (далі— МШП).

Зазначимо, що засвоєю суттю паливні смарт-картки— це пластикові картки звбудованим чіпом (мікропроцесором), що містять інформацію про кількість та асортимент оплачених покупцем нафтопродуктів, які може бути відпущено наАЗС, атакож іншу інформацію, необхідну для організації розрахунків. Тобто ця картка є саме технічним засобом обліку відпуску нафтопродуктів наАЗС, анезасобом платежу або різновидом кредитних карток.

З урахуванням цього вимоги Порядку №372 щодо обліку таких карток ускладі МШП виглядають незовсім зрозумілими.

Річ утім, що Положення збухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від14.11.2013 №947, передбачає наступні вимоги до обліку МШП.

Так, при передачі вексплуатацію МШП відображають вбухгалтерському обліку як зменшення фонду уМШП (Дт 411— Кт 221). Тобто незалежно відвартості таких предметів установа повинна відразу списати їх збалансу при видачі матеріально відповідальній особі.

Фактично це означає: такі смарт-картки установа повинна списувати збалансу вмомент передачі вексплуатацію (в момент їх видачі водію). Виходить, що установа буде списувати смарт-картки збалансу тоді, коли водій ще неотримав поних пальне. На нашу думку, такий підхід до обліку смарт-карток виглядає незовсім логічним, оскільки такі картки видають водіям для підтвердження повноважень наотримання пального. Тому все ж таки вважаємо, що облік таких смарт-карток доцільно вести впорядку, встановленому для грошових документів. Тобто для обліку таких карток доцільним є використання субрахунку 331 «Грошові документи внаціональній валюті».

Але Мінфін улисті, що коментується, наполягає надотриманні вимог п.2.6 Порядку №372, та вважає, що вартість смарт-картки бюджетні установи повинні обліковувати ускладі МШП. Тому далі розглянемо, як бюджетним установам вести облік смарт-карток зурахуванням роз’яснення Мінфіну.

Насамперед зазначимо, що бухгалтерський облік паливних карток залежатиме відумов їх отримання, передбачених відповідним договором між постачальником нафтопродуктів іустановою-покупцем.

Як правило, залежно відумов договору паливні картки видають бюджетним установам натаких умовах:

— безоплатно, без умови про повернення її постачальнику нафтопродуктів. По суті, уцьому випадку установа придбаває паливну картку упродавця нафтопродуктів. Однак зауважимо: такий варіант отримання смарт-картки застосовується нечасто;

— зумовою повернення та залишається увласності постачальника нафтопродуктів. У цьому випадку установа або оплачує заставну вартість картки, або вносить плату закористування нею. Після того як розрахунки зацією паливною карткою буде припинено (після закінчення строку дії договору або строку використання паливної картки), смарт-картка повертається постачальнику нафтопродуктів. Якщо закартку вносилася заставна вартість, постачальник повертає її установі. Плата закористування смарт-карткою неповертається;

— наплатній основі, але поверненню непідлягає. Такий спосіб передачі картки найпоширеніший.

Залежно відумов, наяких установа отримала паливну смарт-картку, порядок її відображення вбухгалтерському обліку буде різним.

Найбільш поширеним є останній варіант отримання паливної смарт-картки, який, посуті, є звичайним придбанням паливної картки установою. Тому саме уразі, коли паливна картка переходить увласність бюджетної установи, її обліковують ускладі МШП насубрахунку 221.

Але зверніть увагу: паливо, що придбаває установа звикористанням смарт-карток, обліковують та списують узагальному порядку.

Порядок відображення операцій, пов’язаних зпридбанням та списанням смарт-карток напальне, вбухгалтерському обліку розглянемо наприкладі.

Приклад. Бюджетна установа уклала зпостачальником нафтопродуктів договір навідпуск бензину запаливними картками. Отримання палива відбувається залітровою смарт-карткою. Згідно з договором право власності напаливо переходить відпродавця до установи-покупця вмомент фактичного отримання палива наАЗС (підтвердженням цього є чеки термінала разом зчеками РРО).

Смарт-картку придбано установою заціною 48грн., утому числі ПДВ— 8грн. Згідно з договором паливна картка переходить увласність установи та поверненню непідлягає.

Смарт-картка на500 л бензину насуму 8800грн. видана водію. Наприкінці місяця водій передав до бухгалтерії установи чеки термінала АЗС та чеки РРО АЗС про видане паливо. Також сторони підписали акт приймання-передачі палива запоточний місяць насуму 7560грн., утому числі ПДВ— 1260грн. (з зазначенням асортименту, кількості та вартості отриманого палива).

Вартість фактично витраченого палива згідно зподорожніми листами ставить 6300 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

Також нагадаємо, що придбання палива засмарт-картками потребує відустанови певних організаційних заходів щодо документального обліку таких карток. Зокрема, необхідно:

— затвердити правила користування паливними картками;

— затвердити список водіїв, яким видаватимуться паливні картки, атакож порядок їх видачі;

— призначити особу, відповідальну зазберігання, видачу іоблік паливних карток;

— заповнювати журнал обліку руху паливних смарт-карток (його форму установа може розробити самостійно).

2. Як обліковувати довідникову та методичну літературу.

Це питання вже неодинрік хвилює бюджетні установи. Головна проблема для бухгалтера полягає втому, що вчинних нормативно-правових актах ненаведені критерії, якими можна керуватися при віднесенні чи невіднесенні літератури до бібліотечних фондів. З огляду наце розпорядники бюджетних коштів вирішують це питання самостійно. Таке рішення установа повинна приймати виходячи знеобхідності та можливості (наявність місця) тривалого зберігання конкретної інформації. Також при прийнятті такого рішення установі доцільно поміркувати, протягом якого строку така інформація буде корисною для бюджетної установи.

У результаті рішення про віднесення або невіднесення літератури до бібліотечних фондів установа має закріпити усвоїх організаційних документах, зокрема внаказі чи розпорядженні про облікову політику. При цьому відповідальність заприйняття таких рішень покладається виключно нарозпорядника бюджетних коштів (тобто накерівника установи). На цей момент Держказначейство звертало увагу влисті від14.09.2011р. №17-08/278-1569 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, №40). Також насторінках нашої газети ми неодноразово приділяли увагу цьому питанню. Наприклад, утаких консультаціях:

— «Облік літератури, що неналежить до бібліотечного фонду» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, №14);

— «Бібліотечні фонди загальноосвітньої школи: особливості обліку та інвентаризації» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, №38).

Як свідчить лист, що коментується, Мінфін теж підтримує ліберальний підхід щодо обліку бібліотечних фондів. Так, якщо установа придбала довідникову іметодичну літературу та визначила, що термін її корисного використання складає меншероку, то її немає необхідності відносити до бібліотечного фонду. Видатки напридбання такої літератури установа списує нафактичні видатки вмісяці її придбання (Дт 801, 802, 811—Кт 364, 675). Єдине, що вимагає Мінфін,— вести облік такої літератури ваналітичному обліку. Для цього установа може вести Книгу чи Журнал обліку довідникової чи методичної літератури удовільний формі (із зазначенням назви, автора,року отримання видання, кількості сторінок та його вартості).

3. Як обліковувати лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи.

На перший погляд відповідь наце запитання урегульована Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від26.06.2013р. №611 (далі— Порядок). Зокрема, визначено, що ускладі підгрупи 4 субрахунку 103 «Будинки та споруди» обліковуються лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи зусіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) іпередачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача, кабельні та повітряні лінії зв’язку тощо.

Але необхідно нагадати, що до 06.08.2013р., тобто коли бюджетні установи керувались Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Держказначейства від10.12.99р. №114, такі об’єкти входили до складу підгрупи 1 субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар».

З огляду наце виникли такі запитання:

— чи необхідно узв’язку зцим здійснити коригування та перевести такі об’єкти зсубрахунку106 насубрахунок 103;

— чи правильним буде до складу підгрупи 4 рахунку 103 «Будинки та споруди» бюджетним установам зараховувати тільки ті об’єкти основних засобів, які придбаваються після 06.08.2013р.;

— яку норму зносу застосовувати до таких об’єктів?

На думку Мінфіну, саме насубрахунку 103 «Будинки та споруди» має бути відображена інформація про всі основ­ні засоби відповідної класифікаційної групи. Це означає, що нацьому субрахунку бюджетні установи повинні обліковувати всі лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи зусіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) іпередачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача, кабельні та повітряні лінії зв’язку тощо. Тобто як ті, які знаходились набалансі до 06.08.2013р., так іті, які були придбані (отримані) після 06.08.2013р.

Звісно, для того щоб зібрати такі об’єкти наодин субрахунок, їх необхідно перевести зсубрахунку 106 насубрахунок 103. Для цього бухгалтер повинен виконати такі дії:

— скласти бухгалтерську довідку про перенесення залишків, що обліковуються насубрахунку106 «Інструменти, прилади та інвентар» (підгрупа 1) насубрахунок 103 «Будинки та споруди» (підгрупа 4). Такі коригувальні записи оформлюють умеморіальному ордері №16 та книзі «Журнал-Головна»;

— відобразити проведені операції вбюджетній та фінансовій звітності установи за2014рік.

Детальніше про те, які вимоги існують до коригування бухгалтерських записів упервинних документах та регістрах бухгалтерського обліку, ви можете дізнатися зматеріалу «Виправляємо бухгалтерські помилки правильно» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, №37).

Також Мінфін зазначив: оскільки вищезгадані об’єкти основних засобів належать до підгрупи4 субрахунку 103, то для них норма зносу становить 5% нарік, астрок корисного використання— 20 років.

4. Як нараховувати знос натимчасові нетитульні споруди.

До складу основних засобів належать тимчасові нетитульні споруди. Для обліку таких об’єктів уПорядку передбачено субрахунок115 «Тимчасові нетитульні споруди». На цьому суб­рахунку обліковують тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування іпристрої, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг ітимчасові будівлі улісі (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки тощо), малі архітектурні форми.

З тексту первісної редакції Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (далі — Положення №611) небуло зрозуміло, чи необхідно нараховувати знос наоб’єкти, які обліковуються насубрахунку 115, адже натой час натакі об’єкти небуло встановлено норми нарахування зносу та строків їх використання. Також тимчасові нетитульні споруди небуло зазначено серед об’єктів необоротних активів, наякі знос ненараховується (п.8.3 Положення №611).

Завдяки змінам, унесеним наказом Мінфіну від14.11.2013р. №947 до Положення №611, до Норм зносу нанеоборотні активи бюджетних установ (додаток до Положення №611) додано об’єкти, що обліковуються насубрахунку 115 «Тимчасові нетитульні споруди». Ними встановлено, що для таких об’єктів норма нарахування зносу становить 20%, астрок їх корисного використання— 20 років.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик